І насамкінець — відповідь на запитання«чому?». Урок, який так важко було знайти, так складно вивчити, засвоївся швидко, ясно та просто. Проблеми виникають у тому, щоб їх вирішувати. Чому людська натура, — думав я, — прагне розсувати рамки, встановлені минулим, прагне підтверджувати власну свободу? Це - не виклик, кинутий нам з метою з'ясувати, ким ми є і ким стаємо, - а те, як ми зустрічаємо цей виклик: чи відмовляємося від поєдинку у разі невдачі або винаходимо свій власний шлях відходу з неї, спрямований крок  за кроком до волі.

Одне й те завдання можна вирішити безліччю способів.

Кожна проблема має своє рішення. Але якщо ти мовчатимеш, то ніхто не зможе тобі допомогти. У всіх нас є проблеми у житті. Так, у всіх є проблеми. І якщо ми всі обиратимемо смерть як вирішення проблем, то на землі нікого не залишиться.

Поповільнити - не означає гаяти час: ми часто зупиняємося подумати, перш ніж прийняти важливе рішення.

Очевидно, вища освіта не сприяє прийняттю розумних рішень. (Схоже, вища освіта не гарантує мудрих рішень.)

Значні проблеми, з якими ми маємо справу, не можуть бути вирішені на тому самому рівні свідомості, на якому вони були створені.

Говорять, що треба мислити ширше, тягнутися до зірок. І після цього замикають нас на 12 років, вказують, де сидіти, куди писати і як думати. А потім нам виповнюється 18 - і незважаючи на те, що у нас в голові ще не було жодної власної думки, нас змушують приймати найважливіші рішення у житті. І якщо в тебе немає  грошей і з оцінками не дуже, то більшість рішень приймається за тебе.

Якщо виходити день і ніч через проблему - від цього вона  не вирішиться, а якщо перестати думати про неї може й легше стане.

Той, хто приймає рішення, може бути щасливим... (може і не бути врешті-решт у кожного свої переваги)

Ми завжди поспішні у своїх рішеннях і дуже часто шкодуємо про них, намагаючись виправити те, що виправляти давно вже не слід.