Скільки ми втрачаємо за своє життя?
Багатьох. І коли йде хтось дуже близький, ми сподіваємося, що він там. І що там, за межею смерті, хоч щось є. Я знаю, що зустрінуся з тими, хто пішов раніше за мене. Я знаю. Але... поки ми - тут. І іноді хочеться кричати від неможливості побачити. Почути. Хоч би на мить зазирнути у рідні очі, посміхнутися і знати — там чи не там, але тебе люблять. І знають про твоє кохання. Адже те, що близька тобі людина пішла за межу смерті, зовсім не скасовує всього іншого. Він все одно близький. Рідний. І коханий.

Легко любити далеких, але не так легко полюбити ближніх.

— Дуже важко пояснити, що таке хюгге, тим, хто незнайомий із довгими темними місяцями скандинавської зими. А вони наклали відбиток на нашу національну душу. Нам як нації подобається наш дизайн, він доступний усім, незалежно від класової приналежності, рівня освіти або достатку. Кожному данцю відомі імена Арне Якобсена, Поуля Хеннінгсена, Ханса Вегнера.
- Стільці, світло, архітектура. Дещо було розроблено цими дизайнерами у шістдесяті, але досі виглядає свіжо та сучасно.
- Саме так. І це знаходить свій відбиток у нас вдома. Англійці, я чула, кажуть, що будинок англійця – його фортеця, а для нас будинок- Це тиха гавань Хюгге. Багато часу, особливо взимку, ми проводимо вдома. Ось з роками наші будинки і стали місцем, яке можна зробити неповторним, де можна відпочити, подбати про себе та інших. Доставити задоволення тим, хто вам дорогий. Друзям та рідним. Вечір може розпочатися о шостій годині і триватиме до першої години ночі.