Наша природа така, що потребує безперервного руху; повний спокій означає смерть.

Я збираюся продовжувати йти, доки я не виграю — або помру. Не думайте, що я не знаю, як це може скінчитися. Я знав це протягом багатьох років.

Жодна поважаюча себе парижанка на бульварі Сен-Жермен не переходитиме проїжджу частину білою«зеброю» на зелене світло. Парижанка, що поважає себе, дочекається щільного потоку машин і кинеться прямо, знаючи, що ризикує.

Одного разу розпочатий процес вже не припиняється.

Гальмування - для сосунків. Ми прямуємо до зірок.

Рух скрізь,
рух скрізь.
І в повітрі птах,
і риба - у воді,
і життя
ніде без руху немає.
І Сонце
летить у хороводі планет!
Ось листя в повітрі
довго кружляють.
А падає камінь
швидше за стократ.

Я йду повільно, але я ніколи не рухаюся назад.

Іноді краще зробити невірний вибір, ніж взагалі відмовитись від вибору. У тебе вистачає сміливості йти вперед – це рідкість. Той, хто зупиняється на роздоріжжі, не в змозі вирішити, куди йти, ніколи нічого не досягне.

Життя - гра. Все залежить від тебе, твої ідеї, твої думки. Потрібно тільки підняти свою дупу з дивана і йти вперед, нехай повільно, але до вершини!

Іноді треба просто йти і не зупинятись... Коли зупинишся, то вже не знаєш, що робити.