Вгору. Я вже ледве вірив, що такий напрямок взагалі існує. Останнім часом я хотів тільки вгору, але виходило лише далі вниз.

Найшвидший спосіб пересування — це перебувати там, де потрібно.

Роби рух заради руху. Тільки тут і зараз.

Королева притулила її до дерева і лагідно сказала:
— А тепер можеш трохи відпочити! Аліса здивовано озирнулася.
- Що це? — спитала вона. — Ми так і лишилися під цим деревом! Невже ми не рушили з місця ні на крок?
— Ну, звісно, ​​ні, — відповіла Корольова. — А чого ти хотіла?
— У нас, — сказала Аліса, важко переводячи дух, — коли довго біжиш з усіх ніг, неодмінно потрапиш в інше місце.
- Яка повільна країна! - сказала Корольова. — Ну, а тут, знаєш,
доводиться бігти з усіх ніг, аби тільки лишитися на тому самому місці! Якщо ж хочеш потрапити до іншого місцятоді потрібно бігти щонайменше вдвічі швидше!

У вашій голові знаходиться мозок. У черевиках — ноги. Ви можете керувати, в якому напрямку рухатися. Ви самі за себе. І ви знаєте, що ви знаєте. І тільки Ви можете вирішувати, куди вам іти.

Мені потрібно йти. У русі почуття не так душать, як уночі, коли повертаєшся в ліжку, збираючи ковдру в щільну грудку, щоб було когось обіймати уві сні.

Не зупиняйся. Не давай себе сповільнити. Іди вперед з гідністю, честю та порядністю.

Рух  – це не лише біг  чи здатність кидати спортивний м'яч. Рух  – це також міміка, артикуляція чи зміна планів.

Він твердо знав, що завжди треба втручатися самому, кидатися в самий вир, вриватися в пекло бою і змагання, бо тільки там почуваєшся живучим і непідвладним смерті.

Хто не рухається вперед, неминуче відступає. Можливий лише розвиток або занепад. І між ними нічого. Апогею не існує. Це ілюзія.