Ігор Губерман. Єрусалимські гарики
Вожді Росії свій народ
в ім'я честі та моралі
знову кличуть йти вперед,
а де перед, знову збрехали.
Вожді Росії свій народ
в ім'я честі та моралі
знову кличуть йти вперед,
а де перед, знову збрехали.
— Все приходить на круги свої! Мабуть, Росія, як і раніше, тримається на чесних… дурнях.
Росія – країна перевірок, країна контролю. Мрія кожного доброго росіянина – і ув'язненого, і вільнонайманого – щоб його поставили щось, когось перевіряти. По-перше: я над кимось командир. По-друге: мені надано довіру. По-третє: за таку роботу я менше відповідаю, ніж за пряму працю.
У Росії розлучаються назавжди.
У Росії одне від одного міста
настільки далекі,
що я здригаюся, шепнувши«прощай».
У нас є два слова: Батьківщина та Держава. Батьківщину ми любимо. Тому Батьківщина –« матір наша», а держава –« матір вашу!!!»
Господи, ти дав нам величезні ліси, неосяжні поля, глибокі горизонти і, живучи тут, ми самі повинні бути по-справжньому велетнями.
... був начальником складських комор, де виявив великий організаційний талант і крав по совісті – тільки на життя.
Для російської самосвідомості ерос ніколи не стояв на чільному місці (на відміну, скажімо, від самосвідомості французької). І« еротика» у російській культурі не залишила скільки-небудь помітного сліду (на відміну тієї ж французької культури). Російське самосвідомість п'яне зовсім іншим еросом - еросом встановлення-зміни суспільних (і міжособистісних) ієрархій, еросом«соціальної справедливості».
— Хто ж тебе таку нагородить та оцінить?
— За так воюємо... За Росію.