Я розумію, що маю почати стосунки, але я не хочу потім збирати своє серце і речі по шматочках.

— А така емоція, як розчарування вам знайома? - спитав він.
- Розчарування... Ще б пак! Я все життя тільки й роблю, що розчаровуюсь.

Вона намагалася дружити, але у однолітків і однолітків на умі були порожні речі, які її не цікавили. Вона  примушувала себе поважати старших, але вони здебільшого здавались їй дорослими дітьми, які не розуміли навіть найпростіших основ навколишнього світу і, що найнеприємніше, не цікавляться і не відчувають тривог на його рахунок.

Якось Раневську запитали, чи була вона колись закохана.
- Аякже, - відповіла Раневська, - коли мені виповнилося дев'ятнадцять років, я вступила в провінційну трупу і одразу ж закохалася у першого героя-коханця! Такий красень був! А я була страшна як смертний гріх. Я його очима їла, але він не звертав на мене уваги. Але одного разу раптом підійшов і сказав шикарним своїм баритоном:«Дітю, ви ж біля театру кімнату винаймаєте? Так чекайте сьогодні ввечері: буду у вас о сьомій годині».
Я побігла до антрепренера, грошей у рахунок платні взяла, вина купила, їжі всякої, одяглася, нафарбувалася - сиджу чекаю. О сьомій нема, о восьмій нема, о дев'ятій годині приходить... П'яний і з бабою!
«Діточку, – каже, – погуляйте десь пару годин, дорога моя!»
З того часу не те що закохуватися – дивитися на мужиків не можу: гади та мерзотники!

У житті завжди безліч причин, щоб не робити чогось: не боротися, не ризикувати, підібгати лапки і скиснути, коли потрібно боротися і досягати. Завжди вперед! Розчарування від незробленого – найбільше розчарування.

Тільки найпростіші речі ніколи не розчаровують.

Наш світ — світ розчарувань, і нерідко розчарувань у тих надіях, які ми найбільше плекаємо, і в надіях, які роблять велику честь нашій природі.

Ніколи не бійся помилятися - ні захоплень, ні розчарувань не треба боятися. Розчарування є плата за щось раніше отримане, може бути невідповідна іноді, але будь щедрим. Бійся лише узагальнювати розчарування і не забарвлюй їм усе інше. Тоді ти набудеш силу чинити опір злу життя і правильно оціниш його добрі сторони.

— Ах, люба Гледісе, всі шляхи ведуть до одного.
— Навіщо?
- На розчарування.

Якщо добрі люди, керуючись своєю мудрістю, визнають за потрібне тримати мене на задньому плані — ну що ж, значить, так треба. Я дуже добре знайомий з розчаруванням, щоб засмучуватися з цього приводу.