Не поспішай насолоджуватися. Помуч себе передчуттям. Можливо, воно виявиться найприємнішим. У передчутті не буває розчарувань, тож насолодись ним сповна.

Люди – це перешкода, яка ламає волю. Чим більше стикаєшся з цією перешкодою, тим більше розчаровуєшся.

Понеділок — мерзенний день. Для одиноких дівчат, які в черговий раз не отримали за минулі вихідні подарунки, що очікувалися від життя, цей день був схожий на гірку пігулку. Особливо коли розумієш, що обрала не ту роботу: не там, не з тими людьми і не по покликанню.

Навіщо жити? Щоб заробляти, витрачати, розчаровуватись у друзях та коханих, а потім померти? І кому це треба?

Кохати не вмію,
Любити не бажаю.

Я глухну, німію

І зір втрачаю.

І життям своїм

Вже не граю.

Коли ні на що не сподіваєшся — це чудово! Єдиний спосіб не розчаровуватись.

Мрії втрачені. Реальність глумиться.

Коли дитина вперше дізнається ціну дорослим — коли серйозне маля вперше здогадується, що дорослі не наділені божественною проникливістю, що далеко не завжди судження їх мудрі, думки вірні, а вироки справедливі — все в ньому перевертається від жаху та розпачу. Боги скидаються з п'єдесталів, і не залишається впевненості ні в чому.

Зрозумій, по—справжньому любляча людина любить всупереч, а не за будь—які якості. Пам'ятаєш? І в радості, і в горі.

Нині всі подалися в програмісти, та в айтішники, та в місцеві начальники – ходять порноклубами і здають квартири нелегальним шляхом. Офшори та інвестпортфелі. А працювати ні-ні. Країна, де всім аби тільки обідати з ранку до вечора.