Вчіться розуміти інших людей, якщо хочете бути зрозумілими. Перш ніж засуджувати людину, краще уявіть і спробуйте дізнатися її проблеми і чому вона робить саме так. А якщо хочете, щоб вас розуміли, завжди намагайтеся зрозуміти вашого співрозмовника так, ніби від цього залежить ваше життя.

Пізнання, розуміння, саме собою безболісно і підлягає стражданням. Біль, страждання, вражає лише волю і викликається перешкодами, перешкодами і зіткненнями, причому необхідно, щоб ці перешкоди супроводжувалися пізнанням.

Це правильно розуміти інших людей. Але цього мало. Потрібна ще й чуйність. Тому що легко абстрактно«розуміти людей», якщо ви не жертва, а сторонній спостерігач. Уявіть, що ви скажете людині, яка потребує підтримки:«Я розумію людину, яка обікрала тебе, тому що їй не було чого їсти». Або:«Я розумію відморозок, який тебе зґвалтував, бо його покинула дружина і він мав випустити пару». Потрібно бути надто черствою людиною, щоб сказати таке.

Ми маємо визнати очевидне: розуміють лише ті, хто хоче зрозуміти.

Нечисть зрозуміти можна, людей – ні. (Демонов я можу зрозуміти. Але люди шалені…)

Ми не можемо відчувати того, що відчуває вона. Ніхто ніколи не може відчути, що відчувають інші. Ми можемо лише припускати. Висувати гіпотези. Не більше. Те, що відбувається тут, — він постукав себе по скроні, — належить їй.

— Я радий, що ви це схвалюєте.
- Я не схвалюю, я розумію.

Якщо тебе раптом ударять правою щокою, ти, ще не встигнувши нічого усвідомити, негайно б'єш супротивника. Якщо тому не пощастить, можеш його й понівечити. Але якщо ще до цього встигнеш отримати і по лівій щоці, у тебе буде час усвідомити свою злість і ти зможеш поставитися до свого тіла як до чужого, з холодною головою. Тому й говориться: підстав ліву щоку.

Найголовніше, маючи справу з простими людьми, не давати їм зрозуміти, що хочеш щось дізнатися у них. Варто їм це зрозуміти, зараз же клацають стулки, як устриці. Якщо ж вислуховувати їх з неуважним виглядом і питати невпопад, дізнаєшся від них все, що завгодно.

У людських справах краще розуміється не той, хто більше прожив, а той, хто більше спостерігав.