- Господи, ось вам життя! Та хіба її хоч трішки зрозумієш?
- А ви і не намагайтеся. Просто зробіть вигляд, що ви все розумієте.
- Це дуже хороший рада.

Зрозуміти-то я зрозумію! Але пробачити - це для мене занадто важка задача. Я краще забуду.

Артур сидів біля стійки і відпочивав. Він звик не розуміти, що відбувається навколо. Так йому було навіть затишніше.

Не можна по-справжньому зрозуміти людину, поки не станеш на його точку зору... Треба влізти в його шкуру і походити в ній.