Перший закон радіо: не запізнюйся. Мовчання - смерть.

Вони скріпили свої стосунки нерозривними, диявольськими узами цілодобових розмов. (... вони зацементували свої відносини до звірячого ступеня безперервних щоденних та щонощових розмов.)

Розмовляти – велика проблема для людей. Як їм говорити, якщо вони про себе нічого й не знають — їм причини їхніх емоцій незрозуміліші за будь-який фізичний процес чи рівняння.

Буває, людям тільки й треба, щоби їх вислухали. Не кваплячись, у тиші, щоб не було поруч розмов, балачки всяких там сусідів. Нічого щоб не було - тільки палаюче вогнище і жінка. Така, що не викликає бажання. Така, що не викаже подружкам твого секрету.

Коли чоловіки розмовляють про гроші, вони думають про жінок.

Я не читаю багато, але коли я справді читаю, то читаю уважно.
Я не маю  часу, щоб перевести те, що я розумію, у форму розмови.
Я вичерпав усі розмови, коли мені було дев'ять років. Я спеціально здається наївним і далеким від земної інформації, тому що це єдиний спосіб уникнути пересиченого ставлення.
Все, що я роблю, – це внутрішньо, підсвідомо, тому що ви не можете раціоналізувати духовність.

Найбільше у світі французи люблять поговорити. Розмова заради розмови, незалежно від теми та тональності, чи то доказ, питання, співчуття, повідомлення певної інформації чи філософські роздуми.

Вислуховувати чиїсь страшні історії - це все одно що отримати чужі гроші. На цьому річ ніколи не закінчується. У тебе з'являється відповідальність перед цією людиною за те, що вона розкрила перед тобою свою душу.

— Досить про мене, давай поговоримо про тебе.
- О, моя улюблена тема!

Люблю розмови. Я завжди готовий змінити свою думку, нехай тільки мене переконають. Я хочу знати, розумієте? Мені подобається слухати інших. Це для мене справжній еліксир життя.