Тут треба говорити віч-на-віч... щоб душа читалася на обличчі, щоб серце позначалося в звуках слова. Одне слово, сказане з переконанням, з повною щирістю і без вагань, віч-на-віч, набагато більше означає, ніж десятки аркушів списаного паперу.

Говори, що думаєш і думай, що кажеш. Дотримуючись цього правила, проблем було б менше.