Стережіться ж розумувати там, де потрібна простота мудрості.

Я рідко дивлюся телевізійні передачі, і не буваю на автомобільних перегонах, і не ходжу до парків розваг. Ось у мене і залишається час для всяких навіжених думок.

Людина, яка не думає, — не працює.

Сучасні вчені мислять глибоко замість мислити ясно. Щоб мислити ясно, потрібно мати здоровий глузд, а мислити глибоко можна і будучи абсолютно божевільним.

На жаль, сильні світу цього за всіх часів воліли мати при собі тих, хто змушує їх сміятися, а не тих, хто змушує їх думати.

Ви називаєте це прокрастинацією - я називаю роздумом.

Література, розмірковував я, сповнена людей, які борються з суворими, непримиренними противниками. Мозок, м'язи - всі звертають на боротьбу проти будь-яких перепон, доки не переможуть або самі не програють. Але ж у мене ніяких ознак зовнішнього конфлікту. Те, що мене гризе гострими зубами, гризе зсередини, і, крім мене, тільки лікар-психолог розгляне всі мої подряпини. Звичайно, мені від цього не легше.

Коли людям доводиться розмірковувати про важкі питання — наприклад, чи потрібно підняти мінімальну заробітну плату, — як правило, вони спочатку схиляються до одного чи іншого рішення і лише потім звертаються до раціональних доводів, щоб з'ясувати, чи підкріплюється ними їхній вибір.

Мозок людини вигадав слова в честолюбній спробі навчитися думати, а потім почуття узурпували слова. Але ми, як і раніше, намагаємося думати.

Роздуми і вода назавжди невіддільні один від одного.