- Як вона тримається?
— У її матері паркінсонізм, а брат обкрадає племінників заради наркоти. Вона  сумнівається, чи є Бог у її житті.

Мені однаково, чи пам'ятатимуть мене. Коли життя закінчиться, воно  закінчиться. Але мені було б приємно, якби Бог знав про моє існування, тому що я віруюча людина.

Перегортайте історію всіх народів землі: скрізь релігія перетворює невинність на злочин, а злочин оголошує безневинним.

Чим був би Рим без доброї змови?

Не повинно бути законів, що карають за злочини проти релігії, бо образа вигадки нічого не ображає.

- Вітаю! Ми можемо поговорити з Вами про Ісуса?
- Чудово! Заходьте.
-... Що?
— Чекаю не дочекаюся почути про Ісуса! Як він там зараз? Заходьте, давайте.
-... Ви впевнені?
- Так! Заходьте, заходьте!
- Це пастка!
— Просто зазвичай люди не кажуть«так»...
— Ну, я не« люди»! Давайте, заходьте, балакатимемо про віру.

Відповідальність за наведення доказів несуть віруючі, а чи не атеїсти.
Жодна розсудлива людина не допустить, щоб факт недоведеності вигадки чайників і фей, що літають, послужив вирішальним доказом у важливій суперечці. Ми вважаємо себе зобов'язаними витрачати час спростування міріад вигадок, породжених багатством фантазії.

Я усвідомлюю, наскільки важливо і чудово мати можливість ходити до церкви і розмірковувати над тими важливими питаннями, які ставить тобі православ'я, і над відповідями, які воно пропонує.

Кількість послідовників не вирішує, наскільки гарна та чи інша релігія. Якби мова йшла про те, хто може пред'явити найбільше число членів, то виграв би клуб пересічних людей.

А он і довгостатий —
Стороночкою і за кучугуру...
Що нині не веселий,
Товаришу піп? Пам'ятаєш, як бувало
Брюхом йшов уперед,
І хрестом сяяло
Брюхо на народ?