Щоб подолати варварів, треба протиставити їм закон непереборний, надлюдський закон Бога.

Наша релігія – жахлива релігія. У морях безневинної крові, які були нею пролиті, могли б безперешкодно розміститися всі флоти світу.

Пішов гуляти. На гірці сидять баби, старі та хлопці з лопатами. Людина 100. Вигнали лагодити дорогу. Молодий чоловік з бородою бурою з рудою, як ординська вівця. На моє запитання: Навіщо?«Не можна, начальству коритися треба. Нині не свято. І так бога забули, до церкви не ходять». - Вороже. І два принципи — начальству коритися, до церкви ходити. І він страшний.

Релігія - гість, який, якось вранці постукав у твої двері, не піде вже ніколи. Вона  має надприродну силу і штовхає людей на абсолютно нераціональні вчинки.

— Очевидно, іудеї закривають дзеркала у будинках, коли у них жалоба. Я не знаю чому.
— Іудеї вірять, що людина створена за подобою Бога. І коли приходить смерть, образ Бога стає найбільш значущим. Вважається недоречним дивитися своє відображення тоді, коли образ самого творця слабшає.

Християнство піде. Воно зникне та усохне. Не треба сперечатися; я маю рацію, і майбутнє це доведе. Зараз ми більш популярні, ніж Ісус ; я не знаю, що зникне раніше — рок-н-рол чи християнство. Ісус був нічого, але його послідовники тупі та пересічні. І саме їхнє збочення губить християнство в мені.

Що ж змушує людей вставати з ліжка в таку ранню годину, тремтіти від холоду на вулицях і мерзнути в церкві? Що це — віра чи забобони? Благочестя чи святенництво?

Свобода — це відстань між церквою та державою.

З релігією так само, як зі страховкою від пожежі: ти не думаєш всерйоз, що вона тобі стане в нагоді, але якщо люди стверджують, що хлопець може взяти на себе твої страждання, то чому б не погодитися і не полегшити душу?

Останнім часом мене чомусь дратують люди, які думають, ніби знають відповіді на всі питання і можуть пояснити, що трапилося... за допомогою спрощених релігійних теорій.