- Якою вона була? — Ти ніколи не питала про неї, жодного разу. Чому? - Спочатку, будучи одна, просто вимовляючи її ім'я, я начебто знову вдихала в неї життя. Я думала, що якщо не згадуватиму її, вона просто зникне для тебе. Зрозумівши, що цього не станеться, я не питала від злості. Я не хотіла приносити тобі задоволення думати, що мені не все одно. І в результаті мені стало ясно, що моя агресія нічого не означає для тебе. Як я можу судити, тобі це подобалося. — То чому зараз? - Яка шкодаздатний завдати нам примар Ліанни Старк, крім того, яку ми самі нанесли один одному вже сотню разів поспіль?
Але ревнувати можна лише тих, кого любиш, а хіба я люблю дівчину у червоному? Якщо любити всіх дівчат, яких я зустрічаю, живучи під місяцем, то не вистачить серця, та й надто жирно.