Ревнощі – це пристрасть убогої, скнарої тварини, що боїться втрати; це почуття, негідне людини, плід наших гнилих вдач і права власності, поширеного на мислячу, мислячу, бажаючий, вільну істоту.

Заздрість і ревнощі — небезпечні почуття ; чоловіки це добре знають і користуються вашою слабкістю. Із заздрості та з ревнощів жінка багато поганого здатна наробити.

Ревнощі — це як рідина для розпалювання багать, яку купує недосвідчені туристи. Коли людина починає підливати ревнощі у вогонь кохання, значить вогонь сам собою вже ледь горить. Або полум'я не гріє і хочеться його посилити. Загалом щось не в порядку.

— Вона  сердиться через те, що звернули увагу на іншу дівчину. Ти обмацай їй попку, а я сиськи.

... ніколи не варто ревнувати. Якщо у вас з людиною близькі стосунки, вони не можуть повторитися з кимось.

Ревнощі — це собачий гавкіт, який приманює злодія.

У своїх фантазіях я часто стикалася з чоловіком моєї мрії та його дружиною, але у цих фантазіях я була за кермом вантажівки!

Любов і ревнощі роблять людину несправедливою, безсердечною, людиноненависником.

Для ревнощів немає  нічого гіршого за сміх.
(Я знаю, для ревнивої людини найжахливіше — сміх.)

(Генрі 30, Клер 9)

— Ти одружений?

— Так.

— І яка вона?

— Розумна, гарна... що з тобою, Клер?

— Нічого. Просто я думала, що ти одружишся зі мною.
(Генрі 30, Клер 22)

— Я був на лузі сьогодні, з тобою. І ти ревнувала мене до моєї дружини.

— Я знаю. Я намагалася переконати себе, що ти одружений на товстусі з великими вусами.