Нерідко туга за однією втраченою радістю може затьмарити всі інші насолоди світу.

... часи завжди були поганими, то давайте висміємо їх і спробуємо знайти радість у всьому.

Риданнями нічого не досягти, обійми у скрутний момент не допоможуть... але радість треба ділити з тим, кого любиш. А з порожнечею та відчаєм краще справлятися самому.

Смерть приходить не зі старістю, а зі спустошенням, тоді, коли вмирає радість, народжується сум, коли вмирає щастя і народжується туга – тоді ти стаєш катом власного життя.

Якщо вона  обрала свого чоловіка, то буде говорити з ним доти, доки не залишиться слів, підтримає, якщо він буде в стані крайнього відчаю або безвиході, обійме, коли він захворіє, і радітиме разом з ним, коли він досягне вершини успіху.

Життя – все-таки чудова штука. Найпрекрасніше в ній - ті приємні несподіванки, які іноді трапляються.

Після розлучення батьків у неї залишилося лише два приводи для радості. По-перше, її довге темне волосся. По-друге, те, як легко можна їх відрізати, нічого при цьому не відчуваючи.

Ми пізнаємо людину не тому, що вона знає, а тому, чому вона радіє.

Нам дарує радість не те, що нас оточує, а наше ставлення до оточуючого, і ми щасливі володіючи тим, що любимо, а не тим, що інші вважають гідним любові.

Головне: не бажати чогось надто сильно. Там, де людина перегорає, вона вибивається з сили. Рівне спокійне горіння - ось те, що приносить результат. Чекати треба спокійно, зберігаючи внутрішній жар. Радість – це стан світла та спокою, а не буяння.