У жодному разі я не сумую. Смуток - гріх. Доки ви встаєте на ноги, бачите світанок і захід сонця, ви не маєте права на зневіру. Давайте жити довго і щасливо!

Ненавиджу тих, хто нічого не хоче робити і обожнюю тих, хто працює.

Криза, хлопці, - це як хвороба іспанка, часто казав Казмар: хто її боявся, той від неї і помер, а хто не боявся, того вона  не зачепила. З давніх-давен нездатні люди посилаються на труднощі. Криза — це відмовка для невдалих підприємців, подушка під ледачі голови. А ми здорові, ми не боїмося і не поступимося.

- Порада наостанок?
— Спробуй вижити.

- Я не знаю, чому ти це зробив, - сказав Сем. – Але я розумію, що це зробив ти… – Він скромно відвернувся. - У мене ніколи ще не було друга.
- Ми не друзі, - усміхнувся Джон, опускаючи долоню на широке плече Сема. - Ми брати!

Ех, Марфушо, чи нам бути в смутку?

Світ великий. Одне Сонечко його знає, йому одному зверху все видно. Нурманни розповідають, що на північ від їхньої землі лежить межа всьому світу. Там океан-море ллється вниз у бездонну чорну ямину, в якій загибель людині та всьому живому. Там сидить злий бог  Утгарда - Локі і чекає неминучого кінця білого світла.
Новгородці не вірять вигадкам нурманів. Немає  ні чорної ями, ні злого Локі. Є добре Сонечко — Дажбог, воно найсильніше, і йому не буде кінця.