У мене вроджена пристрасть суперечити; ціле моє життя було лише ланцюг сумних і невдалих протиріч серцю чи розуму.

Перспектива уникнути нього здавалася немислимою, але ще нестерпнішою була перспектива залишитися.

Граничне мірило цінності людини — не те, як вона поводиться в години затишку та зручності, а те, як вона тримається за часів боротьби та протиріч.

Істина є джерелом протиріч.

До речі, чи існують щасливі спогади,  чи немає суперечності у цьому словосполученні?

Я мислю протиріччями. Моя істина розмита на шматки, і розглядати їх я можу лише кожен окремо.

Зовні мене обпалював жар, усередині все стискалося від холоду.

Якщо чесно, я не можу зрозуміти, навіщо я веселюся, коли мені так сумно.

Але я переконаний до глибини душі, що дух протиріччя належить до споконвічних спонукаючих початків у серці людському — до невід'ємних, первозданних здібностей, які визначають саму природу Людини. Кому не траплялося сотню разів робити поганий вчинок без будь-якої причини, лише тому, що цього не можна робити?

З жінками завжди так: здається одне, а насправді зовсім інше.