Якщо ти починаєш шлях зі зміїного хвоста,
Ти закінчиш у її голови, повної отрути.

— Є лише один спосіб дізнатися про смак кавуна. З'їсти його.
— А у нас у Сибіру кажуть, що, якщо треба дізнатися, чи не протух стегенець, не обов'язково є його цілком.

Як говорить одне прислів'я, собака, яка хвалиться шматком м'яса, повинна бути обережнішою, ніж та, у якої м'ясо вже відібрали.

— Це ж як кому; на смак, на колір зразка немає.
- Правда, правда. Кому місто подобається, а кому село.
— Тітонька, у кожного свій смак: один любить кавун, а другий — свинячий хрящик.

Влучна і образна російська мова особливо багата на прислів'я. Їхні тисячі, десятки тисяч! Як на крилах, вони перелітають з віку в століття, від одного покоління до іншого, і не видно ту безмежну далечінь, куди спрямовує свій політ ця крилата мудрість.

Кажуть, від в'язниці та від суми не зарікаються. А ще – від хвороби.

Прислів'я — коротенька казка. Це - судження, вирок, повчання, висловлене натяком і пущене в обіг, під чеканом народності. При такому понятті про прислів'я ми повинні погодитися, що воно не вигадується, а змушується силою обставин, як крик чи вигук, що мимоволі зірвався з душі.

Прислів'я суперечать одне одному. У цьому, власне, і полягає народна мудрість.

Вдвічі дає той, хто дає скоро.