Тут були і«Ділова кмітливість»,«Газета для товстеньких», і«Газета для тоненьких», і«Газета для розумних», і«Газета для дурнів». Так Так! Не дивуйтеся: саме для дурнів. Деякі читачі можуть подумати, що нерозумно було б називати газету подібним чином, оскільки хтось купуватиме газету з такою назвою. Адже нікому не хочеться, щоб його вважали за дурня. Однак жителі на такі дрібниці не звертали уваги. Кожен, хто купував "Газету для дурнів", говорив, що він купує її не тому, що вважає себе дурнем, а тому, що йому цікаво дізнатися, про що там для дурнів пишуть. До речі, газета ця велася дуже розумно. Все в ній навіть для дурнів було зрозуміло. В результаті«Газета для дурнів» розходилася у великих кількостях…

В Америці президент править чотири роки, а журналісти безстроково.

Тих, хто читає книги, та тих, хто читає журнали, поділяє цілий світ.

Чим більше намагаєшся приховати щось від преси, тим більше вони цікавляться.

Газети – це шкідлива звичка, аналог сурогатної їжі.

Багато хто в пивній теж читав газети, і ніхто не виявляв жодних ознак огиди. Це була їхня щоденна духовна їжа, звична, як пиво.

Давно встановлено: для людей будь-яка подія стає вдесятеро значнішою, якщо висвітлюється пресою.

— Не те, щоб люди не любили тут короля, навпаки, ми не хочемо, щоб наш улюблений король дивився і бачив, що з нами роблять. Тому ми забираємо його портрети.
— Але навіщо їх спалюєте?
— За нашого короля ми пройшли пекло. Пройшли пекло війни. Записуйте. А тепер на нас нападають у власних будинках. Ці нові копи з Белфасту вриваються в наші будинки, ґвалтують наших жінок... Не думаю, що наш король хотів би бачити все це. Тому ми розпалюємо багаття, щоби підняти тривогу.
— Чи можу я запитати, від кого ви кажете?
- Ні від кого. Я звичайна людина. У мене медалі за відвагу за Сомми. Я хочу, щоб ви написали у своїй газеті, що тут відбувається.

Давно помічено, що читання газет, особливо якщо надати собі зосередженого вигляду, вселяє оточуючим повагу і захищає від зайвих контактів.

Історії у книгах не зрівняються з газетними історіями. Історії з газет — щойно спіймана риба, гідна уваги лише доти, доки вона  залишається свіжою, тобто зовсім недовго.