[Брайан переглядає газету з оголошеннями]
— Шукають коров'ячих пастухів...
— Та ми ні бельмеса не розуміємо у тварин.
- Стрілочників?
— Цим і вдома можна було б займатись.
— Могли б стати солдатами... Піти на Філіппіни.
— Смерть мене жодного разу не спокушає.
— Розумієш, братику, в поїзд я сів із наміром втекти від цього — життя-каторги... Мета полягає в тому, щоб досягти вершини і не опускатися до брехні, якої так багато в дорозі на неї. На вершині треба й починати! Стати підприємцями!
Втрачений назавжди лише той, у кому згасли прагнення.
День пройшов даремно, якщо я не танцював.
Танець є не те саме, що мляве хитання між різними прагненнями.
Прагнення завжди бути правим – ознака вульгарного розуму.
Сили неодмінно знайдуться, якщо невпинно чогось прагнути.
Якщо ти щось почав, то повинен обов'язково закінчити, і не можна зупинятися, поки не буде так, як треба, а якщо не виходить, потрібно починати спочатку, і так поки що не досягнеш успіху.
Прагнення досконалості іноді може показати, наскільки ми недосконалі.
У цьому світі кожен має чимось займатися. Хтось вигадав це правило, що кожен має чимось займатися. Кожен має кимось стати. Дантистом, пілотом, поліцейським, швейцаром, священиком. Іноді я навіть утомлююся думати про те, ким я не хочу бути; що я не хочу робити, куди не хочу їхати. Наприклад, до Індії. Чи не хочу чистити зуби, чи рятувати китів. Я ніколи не розумів цього світу.
Коли ми перебуваємо у владі якогось прагнення, воно починає здаватися нам цілком розумним і навіть здійсненним, а це надає надзвичайної сили.
Коли прагнеш того, що любиш, не приймай відповіді« ні».