Росія споконвіку не мала нічого спільного з Європою західною; перші свої знання, мистецтва та науки отримала вона  разом із вірою православною від Цареграда... Правда Петро Перший багато ввів до нас німецької; але невже, переймаючи корисне, повинні ми у всьому мавпити і втратити всі родові риси і звичаї? На щастя, це неможливо, і віра своя застереже нас від нікчемності.

Чому православні люди не люблять сидіти у храмі, наприклад? Тому що розуміють, що стояння саме по собі — нехай мінімальна, тілесна, але все ж таки жертва Богу.

Мало того, якби хтось мені довів, що Христос поза правдою, і дійсно було б, що істина поза Христом, то мені краще хотілося б залишатися з Христом, ніж з істиною.

Молитва святих швидка, бо коротша її шлях до Господа. Це ми поки що крізь завісу своїх тяжких гріхів докричимося.

Хто любить народ російський – не може не любити церкви. Бо народ та його церква — одне. І лише у росіян це — одне.

Пам'ятайте: любов тілесна до труни триває, а любов духовна — та триває і за труною, у вічному світі.

Чернецьке життя спогадів не любить. Пам'ятаєте дружину Лота? Іди не оглядайся. Це для нас, ченців, перша річ.

Як це страшно вимовити – я православний. На тебе дивляться, більше того, у тебе пильно вдивляються, шукають смітинку в твоєму оці, екзаменують на чесноти. Чи у всіх нас«відмінно» у православних заліках? Або дохлі, худорляві трієчки викривають нашу суть, і ми, щоб не засвітитися, робимо гарну міну при поганій грі?