Вислухати перш, ніж сказати своє слово, з'ясувати перш, ніж судити, зрозуміти перш, ніж вирішити, і завжди пам'ятати, що в будь—якій людині закладено як добрий, так і поганий початок. Ось вона, основа мудрості государя.
Якщо не шанувати мудреців, то в народі не буде сварок. Якщо не цінувати рідкісних предметів, то не буде злодіїв серед народу. Якщо не показувати того, що може викликати заздрість, то не хвилюватимуться серця народу. Тому, керуючи [країною], досконалий мудрий робить серця [підданих] порожніми, а шлунки - повними. [Його управління] послаблює їхню волю і зміцнює їхні кістки. Воно постійно прагне, щоб у народу був знань і пристрастей, а які мають знання не сміли б діяти.
Здійснення недіяння завжди приносить спокій.
— Батько якось сказав:«мудрий цар не шанує війну».
— Але ж бути готовим до неї зобов'язаний.
Знамениті царі і найбільші королі не іншим майже мистецтвом, як вбивством, і не одну людину, як ти хотів зробити, а незліченної множини, випалюванням країн і руйнуванням міст поширили свої царства, а отже, і свою славу.
Коли твоє правління жорстоке, чекай і жорстокого перевороту.
Найкращий король це той, хто, вислухавши всіх своїх радників, править сам.
Демократія — найгірша форма правління, якщо не рахувати всіх інших.
... часто саме такий хід коліс, що обертають світ: поки великі дивляться в далечінь, слабкі роблять долю з почуття обов'язку. (Але часто саме такий шлях діянь, що змінюють устрій світу: маленькі руки роблять те, що можуть, тоді як очі великих спрямовані до інших місць.)