Загляньте у свої власні душі і знайдіть у них іскру правди, яку боги помістили в кожне серце і з якої тільки ви самі зможете роздмухати полум'я.

Ти все життя відчував, що світ не гаразд. Дивна думка, але її не відігнати. Вона  — як скалка в мозку. Вона  зводить з розуму, не дає спокою. Це й привело тебе до мене.

Ми думали, що все на світі

Забуття, щебінь і попел...

А в серці правда усміхалась

І години свого чекала.
Сльоза — гарячою кров'ю

на білому ініє скла…

А в серці правда усміхалася

і години свого чекала.

О так, я вірю,

Що нове завтра прийде!
Немає  в цих моїх словах

Ні краплі неправди,

І все ж...

Мудрець шукає правду, а дурень її знайшов.

Правда рідко буває чистою та ніколи простою.

Можна змусити брехати безліч народу, якщо у них є свій шкурний інтерес. А коли всі говорять ту саму неправду — це вже правда.

Що напівправда? — Брехня!

Але ти не плутай

Часть правди з брехнею,

Бо ця частина

Нам усім у темряві не дає пропасти.

Пам'ятаєш як раніше? Ми завжди говорили правду... А знаєш, чому всі бояться казати правду? Люди завжди знають, у чому вона, хоч би скільки вони намагалися заперечувати. Всі довкола знають про себе правду! Просто їм набагато зручніше брехати.

Правда! Правда! Ти тільки й знаєш, що твердиш слово " правда "; а ти впевнений, що зможеш її витримати?