Не затримуватись у минулому, не мріяти про майбутнє, зосередити розум повністю на даний момент.

У чернечому житті все дуже непросто. Прийшовши в монастир, послушник починає жити зовсім іншим життям, за іншими правилами, стикається з різними спокусами та труднощами як серед братії, так і всередині себе. Щоб допомогти йому подолати власні пристрасті і твердо стати на шлях духовного життя, потрібен досвідчений наставник, без цього не можна. Тому в давніх монастирях існував такий звичай: одкровення помислів наставнику. Це не стільки сповідь, скільки можливість розв'язати свої подиви та проблеми у духовному житті., отримати пораду - і саме пораду, а не наказ - від досвідченішої людини.