Людина робить фатальні помилки не тому, що поводиться безрозсудно (хвилини, коли людина безрозсудна можуть приносити їй і найбільші удачі в житті) а якраз від зайвої розсудливості. Ось головна причина безглуздих вчинків.

Людині властиво помилятися, а ще більше - звалювати свою провину на іншого.

Помилки робить кожен, але тільки сильна людина може їх визнати та спробувати виправити.

Насправді, щоб не розлучатися зі своїм майбутнім, потрібно просто не робити помилок у теперішньому.

Часте повторення однієї і тієї ж помилки посилює її і водночас виснажує терпіння людей, у яких живе почуття справедливості.

Благословенні ті, що забувають, бо вони не пам'ятають своїх помилок.

Якщо ми намагаємося виправити старі помилки, навіщо починати з нових.

Шрами не лише гарні, а й символічні. Кожен із них означає скоєну помилку та отримане неї покарання.

Коли немає  впевненості, куди слід йти далі, варто повернутися на початок і спробувати подумки повторити весь шлях. Можливо, десь ми припустилися помилки, через яку ми пішли не в той бік.

— Сем, я не менше за тебе хочу розрахуватися з Гадріелем. Але твоє життя дорожче. Знаєш, перебування людиною змінило моє ставлення не лише до їжі. Воно змінило моє ставлення до тебе. У сенсі тепер я розумію твої переживання.
- Це ти про що?
— Єдина людина, яка лажала ще частіше і крутіше, ніж ти... це я. І тепер я знаю, як це відчувати провину. Знаю, як це... Тепер мені відомо, як це шкодувати, Сем.