Доктор МакЕндру помилився в одному. Якщо людина уявила себе Богом, це не означає, що у нього запалене его. Часом він так сильно чогось хоче, що просто не думає про наслідки.

Яку сміливість треба мати, щоб одного ранку поглянути на себе в дзеркало і поставити собі питання:«Чи маю я право на помилку?» Виразно вимовити кожне слово... Яку сміливість треба мати, щоб подивитись життя в обличчя — і не побачити в ньому нічого стабільного, нічого гармонійного. І все зламати, розвернути — із чистого егоїзму? Звичайно, ні, хоча... Так у чому ж справа? Інстинкт виживання? Прозорливість? Страх смерті?
Мужність бути відвертою із самим собою. Хоч раз у житті. Протистояти собі. Тільки собі. Собі одному –«Право на помилку» – простий вираз, лише кілька слів, але хто тобі скаже, чи є він у тебе? Хто, окрім тебе самого?

Діти стають відмінниками просто тому, що роблять менше помилок.

Наші помилки є тільки для нас, щоб повторити їх або виправити. (Ми вирішуємо, повторювати наші помилки чи виправляти їх.)

Найнеприємніше у розлуці не саме розставання. А те, що тобі постійно повторюють, ніби ти припустилася помилки. І в результаті перестаєш на якийсь час довіряти собі.

Кожен повинен сам платити за свою дурість, інакше він ніколи не розуміє.

Помилки оратора - це додаткові козирі в руках суперників. Про це варто нагадувати собі перед будь-яким виступом.

Приймати рішення, ґрунтуючись на передбачуваній помилці, це помилка.

— Людям властиво помилятися.
— І сидіти у тюремному корпусі«Е».

Якщо ти помиляєшся, кого це стосується? Те, що інші вважають помилкою, тобі може бути свідомим вибором.