Маси ніколи не повстають самі собою і ніколи не повстають тільки тому, що вони пригнічені. Більше того, вони навіть не усвідомлюють, що вони пригнічені, поки їм не дали можливості порівнювати.

Чим відрізняється політик від дилетанта? Відношенням до політики. Для політика вона  – засіб, мета – Я. Для дилетанта вона  – мета, Я – засіб.

Вільні та незалежні держави неможливі без вільних, поважають себе та самодостатніх громадян. Немає  гарантій миру у світі без миру внутрішнього, миру між самими громадянами та миру між громадянами та державою.

Коли на сцену життя виходить її величність, різні еротики або амурчики або злякано ховаються в бічні проходи, або починають танцювати під її дудку і будувати тільки ті пики, які вона  їм накаже.

... більшість політиків бреше з тієї ж причини, з якої мавпа махає хвостом: бо може.

— На світі є речі набагато гірші. Є політики, війни, лісові пожежі, голод, чума, хвороби, болі, рак, політики.
— Ви вже про них говорили.
— Знаю що казав, але вони набагато гірші за все решту разом узятого.

І на наступних, і до самої смерті братиму участь у виборах, навіть з цвинтаря братиму участь, ще й звідти даватиму вам сигнали, що я там лежу.

У світі є кілька держав, які давали урочисті клятви і тут же порушували їх, як ні в чому не бувало. Скінчилося тим, що вони перестали вірити. Їхні обіцянки — порожній звук.

— Як там називається ця ваша національна англійська гра?
— Е… крикет? Самознищення?
- Ах так, згадала: парламентська демократія.

Люди нагадують соколів: у тих є вміння та можливості для польоту в небо, де можна бути вільними, легкими та нічим не пов'язаними, проте часом птахи теж живуть у неволі — під тиском чи з власної волі.
Живучи в Анатолії, Налан поблизу спостерігала, як соколи сидять на плечах своїх господарів і слухняно чекають на наступну команду або чергові ласощі. Свист соколятника - звук, що закінчує свободу. А ще вона  бачила, як на цих величних хижаків одягали клабучок, щоб вони не боялися. Бачити означає знати, а знати страшно. Кожен соколятник упевнений: чим менше бачить його птах, тим він спокійніший.
Але під цим клобучком немає напрямків — небо і земля зливаються в єдину смугу з чорної парусини. Трохи заспокоєний сокіл все одно нервує, тому що удар може обрушитися будь-якої миті. Тепер, через роки, Налан здавалося, що релігія - так само як і влада, гроші, ідеологія та політика - діє точно як цей клобучок. Всі забобони, пророцтва і віри немов позбавляють людини зору, тримають її під контролем, а в глибині душі настільки сильно послаблюють її самооцінку, що вона починає боятися всього, буквально всього.