Таня любила котиків. А хлопчиків не надто, через їх надмірність. Принаймні, вона  жодного разу не привела до будинку хлопчика з поламаною ніжкою, хворими очима та іншими милими порушеннями здоров'я.

Якраз у ту мить, коли перебуваєш у самому низу, колесо повертається і піднімає тебе вгору.

Вони не святкують днів народження, жодного разу ти не отримував подарунка десятого грудня. Натомість тобі дарують книги на роковини їхніх авторів.

Щасливо залишатися. Адже це означає«залишатися щасливим», правда?

Люди можуть разом вчитися, разом пити, можуть жити під одним дахом, можуть кохатися, але тільки спільні заняття ідіотизмом можуть вказувати на справжню духовну і душевну близькість.

Все це було так, ніби я міг узяти з полиці книгу, переглянути її і спокійно поставити назад — а ця книга була все моє колишнє життя.

— Хлопчики, запрошую на чай із плюшками о восьмій вечора. Правда, плюшки черстві.
— Пожвавлювати померлих – наша спеціалізація. Будуть твої плюшки, як новенькі.
— Навіть уявити страшно!
- Чому?
— Живі плюшки, що звиваються в руках і впираються, просять їх не їсти і кричать не своїм голосом:«Ми всі помремо!» Брр…

Ранкове світло іноді робить найпотворніші речі у світі по-справжньому прекрасними.

Щоранку, як маленька дівчинка, я схоплююся з посмішкою і кажу собі: настав чудовий день, щоб бути щасливою.

…Так чудово просто подарувати те, про що тебе навіть не просили.