Вільям Шекспір. Сонети
Поет, впиваясь у далечінь закоханим поглядом,
Мріяв неясний образ передати,
Але красу твою передбачити
Не довелося ні пісням, ні баладам.
Поет, впиваясь у далечінь закоханим поглядом,
Мріяв неясний образ передати,
Але красу твою передбачити
Не довелося ні пісням, ні баладам.
— Сергію, а як ви ставитеся до Маяковського?
— До Маяковського? Та ніяк не належу... А ви знаєте, чому я поет, а«Маяковський» — так собі, незрозуміла професія? У мене Батьківщина є. У мене Рязань, а в нього не шиша. Нема поета без Батьківщини. Запам'ятайте це, молодий чоловік, а краще запишіть, а то забудете.