Я отримав гармоніку, магнітний набір поезії, книжку про Харві Мілка та касету з піснею«Уві сні», записаною… двічі. Серйозно, я розгублений. Набір подарунків такий блакитний, наче я сам собі подарував.
Це найгірший подарунок у моєму житті, а минулого року мій син подарував мені труну.
— То що було б ідеальним подарунком для дому? Чисто теоретично.
— Емм... Ну, не знаю... відкривачка?
- Більш особисте.
- Відкривачка з моїм ім'ям.
— Це — квиток у кіно з нашого першого побачення, це — шкаралупа з того дня, як ти вперше приніс мені сніданок у ліжко, а це [тримає в руках камінь] — із музею, де ми вперше... були разом. Так, я іноді обмінюю подарунки, але я зберігаю речі, які мені справді дорогі!
— Навіть не знаю, що сказати... Вибач, але це ось брати не варто. Йому близько мільйона років і багато народу його шукало після цього...
Ніколи не треба дарувати жінці те, що вона не може носити вечорами.
Подарунок нам не милий, коли полюбить той, хто подарував.
- Хочеш подарувати щось особливе, подаруй квіти, цукерки, жуйку: дівчата люблять це.
— Чудова думка...«Дорога Дженісе, бажаю щасливо прожувати твій день народження».
- Ти прийшла?
- Схоже на те.
– Чому ти не прийшла у понеділок та у вівторок?
– Був дощ…
– Я тобі зараз, здається… подарую парасольку.
Я подарую тобі не просто дещо, а дещо з чогось краще за будь-яке...
- А що ти мені подаруєш?
- Секрет.
— Якщо щось смачне, я одразу з'їм і скоро забуду. Подаруй мені щось на довгу пам'ять, щоб пам'ятати аж до старості.