Кисень. Сашко
Може, я була б щасливою там, де немає кисневого голодування.
Може, я була б щасливою там, де немає кисневого голодування.
Я хочу бути повітрям — таким же непомітним та необхідним.
Мені здається, сюди більше приходять по свіже повітря, якого так мало. Морське повітря зовсім інше... Він пахне людськими мріями.
Кохання - воно як повітря... її не помічаєш, поки вона є.
Ранок був тихий, місто, оповите темрявою, мирно ніжилося в ліжку.
Настало літо, і вітер був літній — тепле дихання світу, повільне і ліниве. Варто лише встати, висунутися у віконце, і одразу зрозумієш: ось воно починається, справжня свобода і життя, ось воно, перший ранок літа.
Якщо ти хочеш, щоб вона стала повітрям, поводься так, наче це повітря, і дихай нею. Спробуй.
І ось краще куріть траву, їжте яблука і пийте сік, чим ви будете валятися п'яними на підлозі перед телевізором і клястись небом, землею та Єрусалимом, що вас спокусила реклама, яка вселяла через телеекран, які продукти необхідно купувати, щоб мати право жити на цій землі. І ось щоб мати право жити на цій землі, потрібно навчитися дихати повітрям, мати гроші на покупку цього повітря і в жодному разі не підсісти на кисень, бо якщо ти щільно підсядеш на кисень, то ні гроші, ні медичні препарати, ні навіть смерть не зможуть обмежити ту жагу краси та свободи, яку ти придбаєш.