На відміну від дорослих, діти не втомлюються пояснювати. Їм подобається бути важливими наставниками.

Я хотів би, щоб у тебе було таке ж дитинство, як і в мене. Але... цього не буде. Люди помиратимуть. Я помру... мамо. І до цього не можна бути готовим... Я намагаюся, але не можу. Найкраще те, що ми можемо зробити зараз, це уникати цього якомога довше, бути на крок попереду.

І ви, батьки, не дратуйте дітей ваших, але виховуйте їх у вченні та настанові Господній.

— Вирушай ти бродити білим світом, навчися розуму.
— У... Як мені вчитися? Книжок-то у мене немає, та й купити їх нема на що.
— Не біда, життя навчить.

Ми всі любимо повчати інших, хоча можемо їм передати лише те, що, мабуть, і знати не варто.