Чи можна невтомно бажати того, кого знаєш уже кілька років, кого бачив, коли він кричить, блює, хропе, мочиться, не змиває після себе у клозеті.

Одна моя знайома п'ять годин верещала на табуреті. До неї прийшла миша і гуляла по кухні, як по гастроному. Миші хотілося на вечерю чогось незвичайного. Жінка боролася з гризуном неприємним голосом. Миша морщилася, але терпіла. На шум заглядав кіт, але подивитися. Він був пацифіст, у його душі росли тюльпани. Потім прийшов чоловік і врятував усіх шваброю. Кинув, промахнувся, і вже по дзвону посуду миша зрозуміла, більше їй не раді. Час. Звісно, ​​винен чоловік. Йому показали щілини за плінтусом:«ці величезні дірки, скоро в них динозаври поповзуть, не смій кричати на кота, він не винен що в будинку немає  чоловіка, це ти моральний імпотент, він не любить мишей, сам її їж, може йому й раковину за тебе лагодити?»