Микола Іванович Вавілов
Ходімо на багаття, горітимемо, але від переконань своїх не відмовимося!
Ходімо на багаття, горітимемо, але від переконань своїх не відмовимося!
Ніколи не приймай« ні» як відповідь.
Деколи людей важко у чомусь переконати... Вони мають переконатися самі.
Гріхи інших судити ви так старанно рветесь,
почніть зі своїх і до чужих не дістанетеся.
Я знаю, у що я вірю. І я знаю, що я вірю в те, що це правильно. Я продовжую захищати те, у що вірю і навіщо вірю. І я вірю, що я знаю, що я вірю в те, у що я вірю, тому що я вірю, що я вірю у правильні речі.
— Хіба всі переконання безглузді?
— Тільки коли застосовуються до всіх ситуацій без розбору.
Якщо ви неправильно мене зрозуміли, то лише тому, що це розуміння сидить у вас самих.
Для того й існують переконання. Щоб чинити правильно, коли ми засліплені сумнівами та страхом. Переконання нас визначають. (Для цього і потрібні переконання, щоб розуміти, як чинити правильно, навіть коли в очах застигають сумніви і страх. Наші переконання характеризують нас... Якщо втратити їх, ким ми будемо?)
Люблю розмови. Я завжди готовий змінити свою думку, нехай тільки мене переконають. Я хочу знати, розумієте? Мені подобається слухати інших. Це для мене справжній еліксир життя.
Небесами керують настільки заплутані та загадкові сили, що нам не дано цього осягнути. Я потрапила під дощ, отже, мені не пощастило, і до цього більше нема чого додати... Мій спосіб життя або мої переконання тут ні до чого. Дощу до цього немає справи. Він ллє, на кого доведеться, і перед ним усі рівні, немає ні поганих, ні добрих.