Це нелегко для великого розуму — допустити чиюсь перевагу.

Ті звичайні люди, які самі не здатні на скандал, знаходять у скандалах знаменитостей чудове виправдання своєї боягузливості. І в той же час чудовий п'єдестал, на який можна звести свою неіснуючу перевагу.«Я не така красива як Білий Лотос. Зате я цнотливіший».«Я не такий талановитий, як Арісіма. Натомість я краще знаю життя». "Я не так..." Обивателі, сказавши це, щасливо сплять, як свині.

На мене, єдина перевага жінки (перевага дуже незавидна; і ворогові б не побажала) — це здатність наша любити довше, коли в коханні вже немає надії на щастя або коханого вже немає в живих.

Порода – ось що головне. Як у конях. Це у крові.

Прикро, сором і великий сором, коли дружина переважатиме над своїм чоловіком.

Повага - це щире визнання чужих переваг. Вшанування — впевненість у перевазі іншої людини над нами.

По-твоєму, треба виконувати обіцянки. Резонно, резонно, ось ти й виконуй. Але, сам поміркуй, такі правила хороші для слуг, дітей, жінок, взагалі для людей, але не для великих учених, мислителів і мудреців. Ні, для людей, але не для великих учених, мислителів та мудреців. Ті, хто причетний до таємної мудрості, вільні і від міщанських правил, і від міщанських радощів. Доля наша, мій хлопчик, висока і незвичайна. Доля наша висока, ми самотні.

- Не хвилюйся. Щоразу, коли ти лагодиш, це тішить моє самолюбство.

Розлука та повернення — але чи повертаємось ми насправді? У мертвих є одна-єдина перевага перед живими, каже Ніцше: їм не доведеться більше вмирати.

Чоловік прощає жінці все, крім переваги в дотепності.