Нова влада, захопившись поділом раптово впалих на голову багатств, вважала за краще забути про простих непомітних героїв і обіцяні їм золоті гори.

Зима не переходить відразу в літо,
на річках льодохід навесні шаленіє,
і руйнуються мости, і пам'ятати це
корисно для російських оптимістів.

Чому розпад Союзу спричинив таку неймовірну людську аварію? Люди втратили віру у справедливість? Але й справедливості не було. Не було справедливості, а віра в неї була. Але чого люди собі рішуче не уявляли — то це натиску і масштабів майбутньої несправедливості та повної, цілковитої байдужості до їхньої, звичайних людей, людської долі.