— Ну, все готовий?... Я не можу, давай ти!
— Ні-ні, ти вбиваєш, я повертаю.
— Але ж ти лікар!
— А ти демон із пекла!
- Так, Господи Боже! [Б'є себе дефібрилятором]

Я ніколи раніше не знепритомніла. Втім, раніше я ніколи не дивилася в очі чоловікові, де не відбивалося б нічого, крім пекла.

... пекло – це ми самі. Просто цього не помічаємо.

Всі знають, що дорога в пекло вимощена добрими намірами та ненадійними босами.

Вчені вивчили телескопи зірки і розглянули через мікроскопи молекули, але ніде не виявили ні раю, ні пекла. Тому ніяка наука не скаже, у чому різниця між добром та злом.

— Треба зацінити новий фільм про Індіану.
- Вже зацінив.
- Без мене?
— Ти був у пеклі.
- Це не відмазка.

Пекло — прокидатися щоранку, не знаючи, якого біса ти топчеш землю.

Втрачений рай  повертається, коли пекло пройдено до глибини глибин. Після того як ми залишаємо полюс наївності, оптимізм чекає на нас на полюсі мудрості. Багатьох, на жаль, так і не чекає. До дорослого оптимізму треба дозріти

У пеклі є спеціальне місце для мене. Воно називається ТРОН.

Немає раю, і пекла немає. Щастя - це і є рай, горе - це і є пекло. І Бог наш скрізь і всюди не тільки тому, що всемогутній, але ще й тому, що Він і є невідомі нитки, що пов'язують нас один з одним.