Тимчасове житло найпостійніше.

Тільки якщо остаточно розлучишся з людиною, починаєш по-справжньому цікавитися тим, що її стосується. Такий один із парадоксів кохання.

... ми залишаємося з парадоксом про два парадокси.

— Дін, що ти робиш?
- Шукаю дорогу.
— Ти думаєш, що вона в шафі?
- Ми в раю, Сем, наші спогади реальні, а по телевізору Кас. Буде закономірніше, якщо дорога опиниться в шафі.

Наша нерухомість рухлива. Те, що ми вважали непорушним, хитке. Те, що ми уявляли твердим, текуче. Башти не стоять на місці, а хмарочоси шкребуть головним чином землю.

Усім подобається прекрасний кінь, але чомусь зовсім немає  бажаючих нею стати.

Завжди так: коли шукаєш – не знаходиш, а коли не шукаєш – приходить...

Все на світі має свій зворотний бік, як сказав один чоловік, коли в нього померла теща і довелося розщедритися на похорон.

Іноді треба замовкнути, щоби тебе вислухали.

Автомобілі служать не так для того, щоб долати великі відстані, як для того, щоб глибше пустити коріння, де живеш.