За все доводиться платити, і зліт може бути першим кроком до падіння.

Той, хто прагне найвищих вершин, повинен бути готовим до того, що є небезпека зісковзнути і зірватися вниз.

А небо стало безбарвним. Наче блакитне небо — це аркуш паперу, в центрі якого випалили дірку, а за тією діркою — суцільна чорнота. І все у зірках. Тільки уяви собі, як це — падати вгору.

Чи то колодязь був справді дуже глибоким, чи летіла Аліса дуже не поспішаючи.

Хаос - це не провал. Хаос – це сходи. Багато хто намагався зійти на неї, але оступався і вже не намагався знову. Падіння ламало їх. В інших був шанс зійти нагору, але вони відмовлялися, продовжуючи чіплятися за владу, за Богів чи любов. Все це ілюзії. Реальна лише сходи, і важливий лише підйом нагору.

Не може падіння тривати без кінця!

Ми починаємо шлях вниз тоді, коли думаємо, що ми найкращі і немає нам заміни.