Можна зазирнути людині в очі і в одну мить дізнатися про широку і глибину її душі, а не витрачати на це все життя, якщо та людина не хотіла відкривати тобі своєї душі або якщо у тебе просто не вистачило розуму її зрозуміти.
А ось по очах — тут уже й поблизу, і здалеку не сплутаєш. О, очі — важлива річ. На зразок барометра. Все видно - у кого велика суша в душі, хто ні за що ні про що може тицьнути носом чобота в ребра, а хто сам усякого боїться.
Очі людей, що стежать за багаттям, — правдиві.
Очі, ніс і губи - ось на що ми звертаємо увагу насамперед, коли оцінюємо чиюсь зовнішність, у тому числі і свою власну.
— А що вам найбільше подобається?
— Житлоплоща…
— Як? Що? Що ви сказали?
— Ну, щось... Я хотів сказати, очі!
У її очах — туга і безпритульність, у її очах — метання і різь, у її очах захмарно і каламутно, вона тут, вона вже тут.
Тільки не дивись. Тільки не дивися на нього. Тільки не дивись у його лукаві, гарні, бездонні очі. Тільки не...
Безхарактерна...
Станіслав примудрився зберегти доброзичливий вираз обличчя і навіть ввічливу усмішку (а мимовільне посмикування лівого ока можна списати на наслідки старої контузії).