Якщо я хочу бути повністю живим, я маю прийняти свою обмеженість так само, як і свою свободу. Якщо я намагаюся знати про все і все робити, я приречений на те, щоб втратити розуміння того, з чим я справді можу впоратися. Я не можу знати все, зробити все, жити вічно. Я можу лише знати набагато більше, ніж знаю зараз, робити набагато більше, ніж роблю зараз, і жити більш повним та насиченим життям, ніж зараз.

Долучись до чужого болю та чужої обмеженості — тоді визначиш і міру вимогливості, і міру поблажливості.

Обмежені уми помічають обмеженість лише в інших.

Згасання любові - ось незаперечний доказ того, що людина обмежена і у серця є межі.