— Моя люба, давай ми з тобою одразу домовимось: не брехати один одному. Що скажеш?
— Так, це заощадить час.

Найгірша брехня — та, що ми говоримо перед сном. Ми шепочемо її уві сні, переконуючи себе, що ми щасливі чи він щасливий; що можемо змінити собі або він змінить рішення ; умовляємо себе, що можна змиритися із втратою. Кожну ніч перед сном, ми брешемо собі в розпачі, в марній надії, що брехня стане правдою.

" Сім'я "... - говорив я собі; - Але сім'я - дружина, діти ; вони теж люди. Вони знаходяться в тих же умовах, в яких і я: вони або повинні жити на брехні, або бачити жахливу істину. Навіщо ж їм жити? Навіщо мені любити їх, берегти, ростити і дотримуватися їх? Для того ж відчаю, який у мені, або для тупоумства! Люблячи їх, я не можу приховувати від них істини, кожен крок  у пізнанні веде їх до цієї істини. А істина - смерть.

Брехня і секрети завжди подібні до раку в душі. Вони поглинають все добре і залишають лише руйнування після себе.

Якщо не хочете псувати з людиною стосунки – не заважайте їй брехати.

Всі брешуть. Просто деякі брешуть самі собі.

Зрозуміти, що сили, що керують Сполученими Штатами, здатні влаштувати трагедію 9/11 і звинуватити у цьому когось іншого; і що вони можуть безсоромно бути присутніми на похороні жертв, знаючи, що самі ж сприяли їхньому вбивству. Скільки людей знайде у собі сили визнати це та вплив цього на свої життя? Ось у чому полягає головна причина того, що офіційна брехня береться за правду. Альтернатива цьому надто неймовірна, надто нестерпна для розуму; тому більшість не замислюється над нею. Дайте мені пісочницю глибше, і я засуну туди голову.

— А ви брешете?
— Говорити правду і бути чесним — не те саме.
— Значить, бреше.

Чорні душею Адама сини,
Для них зрада та брехня – друзі.
О грішники, коли проб'є вашу годину,
Аллах по чорноті впізнає вас.

Я завжди говорю правду. Навіть коли брешу.