У житті настає момент, коли все довкола здається тісним. Усі рішення ухвалено. Залишається тільки плестись далі. Я знаю себе як свої п'ять пальців. Можу передбачити будь-яку реакцію. Моє життя завмерло в цементі, все в ременях і подушках безпеки. Я зробив усе, щоб дійти до цієї точки — а тепер, коли дійшов, мені нудно. Найважче — зрозуміти, чи я ще живий.

Нудьга - повноліття серйозності.

Люди навантажують себе такою кількістю справ лише для того, щоб утекти від нудьги.

Делія навчилася цінувати нудьгу - нудьга очищала свідомість. Делія завжди знала, що її тіло – лише оболонка, де вона  тимчасово існує. Однак тепер вона  відчула, що свідомість теж ще одна оболонка. У такому разі, хто ж вона така? Делія прочищала свою свідомість, щоб зрозуміти, що залишиться. Можливо, нічого.

Нудьга - це коли поряд немає  людей, які тобі потрібні.

... але я була ще молода і поступово стала важко переносити низку однакових днів, позбавлених всякого розмаїття. А мучила мене нудьга. Особливо обтяжувала рутина, в якій я відчувала себе тінню свого ж повторення.

Якщо тобі нудно віч-на-віч із собою, значить, ти в поганому суспільстві. (Якщо ви самотні, коли один, значить, ви в поганому суспільстві.)

Мені дорогий день, мені дорогий час:
А я в марній нудьгу витрачаю
Долею відраховані дні.

З тієї хвилини, як я входжу до її подвір'я, моя нудьга зникає миттєво.

Замість того, щоб жити, любити, перетворювати, люди нудьгують і метушаться.