Немає таких самих неприродних рухів і положень, в яких би життя не змушувало людей проводити весь їхній час ; немає  таких отрут, якими вона  не змушувала їх дихати; немає  таких життєвих умов, у яких би вона не змушувала їх жити.

Дивно, саме в такі похмурі, холодні дні депресії я ніколи не бував. У негоді я відчуваю, що природа немов у згоді зі мною, з тим, що на душі. І навпаки – варто з'явитися сонцю, коли на вулицях грають дітлахи, коли всі радіють чудовому дню, я почуваюся жахливо. Така ось несправедливість: навколо все це пишнота - але мені в ньому місця немає.

— Я хотів би, щоб ти стріляв на городі по бляшанках, але знаю, ти почнеш бити птахів. Якщо зумієш потрапити в сойку, стріляй їх скільки завгодно, але пам'ятай: убити перемішника великий гріх.
Я вперше чула, щоб Аттікус про щось сказав - гріх, і запитала міс Моді, чому гріх.
— Твій батько має рацію, — сказала міс Моді. — Пересмішник — найнешкідливіший птах, він тільки співає нам на радість. Пересмішники не клюють ягід у саду, не гніздяться в винах, вони тільки й роблять, що співають для нас свої пісні. Ось тому вбити пересмішника - гріх.

-... я часто думаю, як іноді несправедливо розподіляється щастя життя.

- Блек і ви - обидва сентиментальні діти! Вічно ногоєте, скаржитесь, як несправедливо обійшлося з вами життя! Можливо, ви ще не помітили, але життя взагалі несправедливе! Ваш блаженний отець був причетний до всіх несправедливостей!
— Мій батько був великий чоловік!
- Ваш батько - велика свиня!

Іноді ми неспроможні запобігти несправедливості, але нехай не буде такого моменту, коли ми не зможемо висловити протест.

Попередні рядки написані під час помірності, і в них є багато несправедливого.

Світ жорстокий, казав мені мій тато, коли я, ще хлопцем, скаржився на несправедливість. Ти не можеш допомогти всім. Тому бережи і захищай тих, хто поряд. А решті просто сам не роби поганого. По можливості.

Прийміть до уваги образи та несправедливості минулого — ну так, так було — і перестаньте дутися. Натомість краще зверніться до несправедливостей і протиріч сьогодення, впорайтеся з ними чи змиріться. Колективна жалість себе так само неплідна, як і індивідуальна.

Дуже важко не бути несправедливим до того, кого любиш.