Людина — ніщо в порівнянні з нескінченністю, все в порівнянні з небуттям, середина між нічим і всім, нескінченно віддалена від розуміння крайніх меж; кінець і початку речей приховані від нього в непроникній таємниці.
Гарні спогади наче гарна пісня: не хочеться, щоб вони закінчувалися.
Людський розум ніколи не зможе пізнати нескінченність. Як, втім, і справжнє кохання.
То ось World in grain of sand,
And Heaven in wild flower,
Hold Infinity in the palm of your hand,
And Eternity in an hour.
Досконалість, друже мій, так само не створено для нас, як і нескінченність. Не треба шукати його ні в чому, не треба вимагати його від чогось: ні від любові, ні від краси, ні від щастя, ні від чесноти. Але треба любити його, щоб бути настільки доброчесним, красивим і щасливим, наскільки це можливо для людини.
Можете ви скласти собі якесь поняття про щось, що не має кінця, - ви, що народився вчора і приречений померти завтра?
Рано чи пізно будь-який ураган, будь-яка буря вляжуться... і настане звичний спокій. Жоден шторм не триває нескінченно.