Життя взагалі штука непередбачувана, це лише в кіно все за сценарієм.

Кращий фехтувальник на світі не повинен побоюватися другого кращого фехтувальника; ні, боятися треба невігласа, який жодного разу не тримав шпаги в руках; він робить не те, чого від нього очікують, і тому знавець перед ним безпорадний.

Від людей можна очікувати будь-чого. Навіть від тих, кого знаєш як облуплених.

Час грає в дивні ігри, розважаючись несподіваними поворотами, які завжди спантеличують учасників; і одного прекрасного вечора ти будеш смертельно бажати того чи того, кого відправив до диявола десять років тому.

Дивним є не масштаб наших невірних прогнозів, а те, що ми про нього не підозрюємо. Це особливо турбує, коли ми вплутуємося в смертельні конфлікти: війни непередбачувані за своєю природою (а ми цього не знаємо).

Небезпека, особливо коли людина до неї не звикла, може викликати непередбачувану реакцію навіть у найхоробріших людей.

Причина прийняття остаточного рішення залишається невідомою спостерігачеві, а часто і людині, яка приймає рішення.

Якщо наблизитися до пораненої тварини, вона поведеться непередбачувано. Люди з емоційними ранами роблять так само.

Так, людина смертна, але це було б ще півбіди. Погано те, що він іноді раптово смертний, ось у чому фокус! І взагалі не може сказати, що він робитиме сьогодні.

Поєднання непередбачуваності та надійності – це рідкісне та прекрасне поєднання.