Джіл Едвардз. Життя, повне чудес
Люди ніколи не змінюються на краще через ненависть, засудження чи вирок. Ми змінюємося через прощення, любов і віру у власні сили.
Люди ніколи не змінюються на краще через ненависть, засудження чи вирок. Ми змінюємося через прощення, любов і віру у власні сили.
Ні, між любов'ю та ненавистю не один крок. Насправді між любов'ю та ненавистю Велика Китайська Стіна, і кожні двадцять кроків стоять охоронці зі зброєю в руках. (Ні, між любов'ю та ненавистю немає тонкої грані. Між ними Велика Китайська Стіна з озброєним караулом, що виставляється кожні 20 секунд.)
Є речі, які я люблю, є речі, які я ненавиджу, і іноді вони міняються місцями.
Війни тривали, спустошувалась Річ Посполита, спустошувалась Україна. Ненависть оселилася в серцях і отруїла братську кров.
У театрі мене любили талановиті, бездарні ненавиділи, шавки кусали та рвали на частини.
Найбільше ми ненавидимо те, до чого тягнемося, що ми так ретельно копіюємо, чого заздримо і чим хочемо мати.
Немає мені ні щастя, ні спокою, поки я не матиму цієї жінки, яку ненавиджу так само палко, як і люблю.
Думаєш, добрі люди не можуть ненавидіти? Думаєш, добрі люди не вбивають? Хороші люди роблять те саме, що й погані. Просто вони називають це правосуддям.
Завжди були і завжди будуть ті, кого веде ненависть і хто захоче у своїх негараздах звинуватити тих, хто щасливий, хто творить та творить.