Степан Вартанов. Ей-ай

Великі події завжди починаються буденно. У когось засвітилася фотоплівка, щоб через півстоліття було створено атомну бомбу. Когось висікли за неуспішність і посадили за уроки на жорсткому стільці, і він винаходить водяні матраци. Світ складається зі сплетіння причин і наслідків, і дехто стверджує, що це гармонія. Ніщо, запевняють вони, не випадково, і долі наші вирішені наперед. Втім, їх залишається все менше, таких людей, головним чином через їхню манеру переходити вулицю, покладаючись на долю більше, ніж на сигнали світлофора. Представники ж філософської школи, заснованої на так званій теорії хаосу, навпаки, виживають і множаться, бо намагаються зовсім не переходити вулицю.

Докладніше

Іванна Вишневська. Тектоніка

Своїми вчинками ми пишемо долю. Помиляємось, горюємо, зустрічаємо своє щастя. Часто ми випадково згортаємо зі свого шляху і губимося. Як би це не звучало, але такі страшні речі потрібні нам. Тільки вони можуть повернути нас назад на істинний шлях, показуючи всю суть нашого світу.

Докладніше

Кухня. Максим Лавров

Ми часто посилаємося на долю, яка нібито щось за нас вирішила, але правда в тому, що ми самі обираємо, чи жити у світі ілюзій, народжених нашими образами та помилками, чи залишити минуле і рухатися вперед.

Докладніше

Віра Полозкова

Роздають по картах, по десять на добу, та й то не всім –«як справи»,«не сумуй»,«люблю»; мені не потрібно, я це все не їм, я ледве все це терплю. Я взяла б«до біса» і«мені не треба чужих проблем», а ще«всі шанси дорівнюють нулю».

Докладніше